пʼятниця, 21 листопада 2014 р.
Для того, щоб доводити свою думку, треба перелопатити багато матеріалу провідних політологів світу, економістів, етнологів, треба уважно слідкувати за подіями на Землі. Зрозуміти, що йде системний процес зомбування населення , тому не треба бути чиїмись рупорами, а відслідковувати інформацію і пересівати її через свої мізки. Скажімо так, ми живемо у тривимірному світі і в народній тровчості є про це підказка: треба вибрати шлях із трьох тобі даних, але ми чомусь бачимо тільки два шляхи.
В певний період нашого життя ми захворіли на психічний синдром під назвою "Янукович - Ющенко". Ви знаєте наслідки:родичі розсварилися, навіть, сім,ї розвалилися, сусіди перестали розмовляти. Це смішно, коли б не було так гірко, адже божевілля не минуло.
Далі пішло: "Янукович - Юля". А тепер "Росія чи Європа". Значить хвороба у нас самих і лікуватися нам треба самим. А це тому, що наше мислення - рабське. Ми чекаємо, що хтось нам має дати гідне життя. Зауважу, що гідне життя - це не ковбаса і сало. Не яхти, і не котеджі. Ми не "йдемо" в Європу! Гідне життя ми повинні побудувати самі! Європа або Росія не збирається нам роздавати пряники. І для чого нам туди йти, коли ми і є Європа. Українці хочуть бути із Європою, а не "ПІД ЗАЛІЗНОЮ ЗАВІСОЮ" (ТАМ МИ ВЖЕ БУЛИ). Ми хочемо бути незалежними духом, ми хочемо не повернутися назад, а відновити нашу державність, коли Україна була багатим і процвітаючим краєм, як в ХУ - ХУІІ столітті: населення письменним, церква тримала народ не в покорі, а у кращих зразках вихованості, не було п,янства, а мова - чиста від матюків.
Підписатися на:
Дописи (Atom)